Фантастичні оповідання та вірші. Жанр фентезі.

  Я йшла до відьми, Сутінки навколо, тремтіли ноги, очі лізли вгору Коти із бур' янів дивилися з докором. - Хочу знати, який чоловік мене обере до вподоби!- сказала, грюкнувши дверима. Відьма зітхнула, Перегорнувши сторінку старої книги, В великий таз води налила, І почала сирим яйцем по голові водити, А ії чорний кіт почав шипіти. *** - Бачу, бачу... Високий, ставний, Очі- як ніч без ліхтарів, Серце- як скриня без ключа. Він військовий, І дико виглядає, Я бачу, волохатий, бороду він має, гранату у руці тримає і з рушниці він стріляє - Ой, який загадковий... - Та ні, тут загадки немає, бо я погано добачаю, коли ячмінь на оці маю. - А як же кохати такого? - Ну вибач, магія не всесильна, цього я не знаю- відьма каже, яйце мені у ручку враз вкладає. - Тримай ось, буду ворожити. Я зітхнула, а відьма всипала ще дрібку перцю, казан забулькав. *** - Або ж сусід твій, Що завжди позичає цукор, Живіт великий має і бульдога. - Ой, ні, він же.... Заторохтіло щось у димоході. - Ну вибач, я звер...

  **Весела вечірка для Кальмара.Звільнення Кальмара. Слизька вечірка.**   Кальмар працював у магазині морських сувенірів. Він старанно викладав мушлі, пакував перли і з усією відповідальністю перевіряв, щоб ніхто не переплутав морську зірку з підставкою для чайника. Він чемно вітався з покупцями і говорив з ними про погоду і про новини. Але одного дня несподівано його звільнили.   — Ти занадто слизький для каси, — сказав суворий менеджер.   Кальмар був у шоці. Він сумно сидів у своєму підводному будиночку, дивлячись у морське вікно і важко зітхав.   — Я тепер нікому не потрібен…   Але його друзі — Комбат Кабан і Леді Равлик — не могли цього допустити!   — Так, пора підняти його бойовий дух! — заявив Кабан, натягаючи свої командирські окуляри.   — У нас буде найкраща вечірка всіх морів! — додала Леді Равлик, закручуючи свої вуса.   *** ### **Підготовка до свята**   Вони почали готувати шалену в...

 

 Вірш про кохання, яке здатне подолати найтемніші сни# Закохана у військового,якому сниться один жахливий сон- вибухи будять посеред ночі, він повинен сповістити про смерть побратима, ніби жінка кричить, що її чоловіка вбило. А мені сниться пекло, ніби люди переходять ріку Стікс, мов тіні, Лабіринт, що не має виходу, І тепер я можу подумки лякати його кошмари,  а він мене оберігати від моїх, бо тільки я знаю його сни- а він- мої. Бо цей вірш про силу кохання, яке здатне подолати найтемніші сни. Наталі, Харків.#

  " Магазинчик ужасов"( моя  новая работа). --- Вечер в "Магазинчике ужасов" обещал быть обычным, но, как оказалось, это был лишь обманчивый покой. Спина и ноги ныли так, будто я провела день, таская на себе манекенов из витрины. А этот свирепый манекен, кстати, смотрел на меня так, будто знал, что я вот-вот усну. Благо, кофейный аппарат был на месте, и я, не раздумывая, подключила его прямо к руке. Кофеин в венах — лучшее средство против сна, не так ли? И тут дверь магазина скрипнула, как в фильме ужасов, и вошла бабушка. Она выглядела так, будто сама могла быть хозяйкой этого "Магазинчика ужасов". Сначала она рассказала, как ее бросили внуки, уехав в другой город, а дети давно забыли о ее существовании. Затем она купила батарейки для аппарата давления и, не теряя времени, потребовала опробовать его... на мне! "Ну что, девочка, давай проверим, как у тебя с давлением!" — сказала она с таким энтузиазмом, что я не смогла отказать. Как только бабушк...

 История, которая случилась со мной**Магазинчик ужасов: первые дни на новом месте** Первый день в "Магазинчике ужасов" обещал быть обычным. Ну, насколько обычным может быть день в таком месте. Я сидела за прилавком, пытаясь сосчитать керамические черепа и фигурки монстров, которые стояли на полках. Уж не думала я, что мой рабочий день превратится в настоящую выставку странностей. Тихо прозвенел дверной колокольчик, и в магазин зашел высокий мужчина в плаще. На первый взгляд он выглядел вполне обычно, но в его движениях было что-то неуловимо странное. Я вежливо поприветствовала: — Добрый день, чем могу помочь?   Он ничего не ответил, просто снял с полки маленькую бутылочку с наклейкой "Настойка жуткости" и направился к кассе. Когда я пробивала товар, он вдруг наклонился, и я с ужасом увидела, как один из его глаз буквально вылез из орбиты, медленно пополз наверх и остановился на макушке. А челюсть, словно у куклы, отвисла так, что я услышала хруст суставов. — Эм... с...