Ворожіння у відьми. Село.
Я йшла до відьми, Сутінки навколо, тремтіли ноги, очі лізли вгору Коти із бур' янів дивилися з докором. - Хочу знати, який чоловік мене обере до вподоби!- сказала, грюкнувши дверима. Відьма зітхнула, Перегорнувши сторінку старої книги, В великий таз води налила, І почала сирим яйцем по голові водити, А ії чорний кіт почав шипіти. *** - Бачу, бачу... Високий, ставний, Очі- як ніч без ліхтарів, Серце- як скриня без ключа. Він військовий, І дико виглядає, Я бачу, волохатий, бороду він має, гранату у руці тримає і з рушниці він стріляє - Ой, який загадковий... - Та ні, тут загадки немає, бо я погано добачаю, коли ячмінь на оці маю. - А як же кохати такого? - Ну вибач, магія не всесильна, цього я не знаю- відьма каже, яйце мені у ручку враз вкладає. - Тримай ось, буду ворожити. Я зітхнула, а відьма всипала ще дрібку перцю, казан забулькав. *** - Або ж сусід твій, Що завжди позичає цукор, Живіт великий має і бульдога. - Ой, ні, він же.... Заторохтіло щось у димоході. - Ну вибач, я звер...