Пригоди Екатерини.

 

“Похоронне  агентство " Ритуал":пригоди Екатерини”

В агентстві “Ритуал” працювала я, Екатерина — ім’я моє. Груз 200, труни, військові дні, Так почалася моя робота в цьому світі і будні її сумні.

Спочатку було страшно, мене лякало все, особливо погані прикмети, та тринадцяте число. Супроводжувати покійників — це ж не кожній до вподоби. Але з часом звикла, стала сильною, І вже не боялася навіть нічних змін.

Але одного ранку, коли сонце ще не вставало, Я відчинила труну, а там — Маринка, моя напарниця. Вона спала, зігнувшись в кривій позі, І я від переляку випустила кришку, аж піт виступив на лобі.

“Маринко, ти що тут робиш?” — запитала я, “Не боїшся поганих прикмет, що в труні спиш, носом тут лежиш сопиш?” А Маринка відповіла, лукаво потягнувшись наче кішка: “Головне, що в мене є робота у Харкові, у великому місті, а у прикмети не вірю я.”

Так ми сміялися, обіймалися в тій незвичній ситуації, Дві дівчини в агентстві “Ритуал” — незвичайні подруги. І тепер, коли кажуть мені про погані прикмети і число 13 або чорних котів, я думаю: “Погані прикмети? Ні, мені не страшно! Адже на Маринку не подіяли вони.” 😄

Автор- Шульміна Наталія, Харків.