Букет роз великий. Вірш про кохання.


 

Отправлено пользователем Copilot:

У зоопарку Харкова, в сонячний день,

 Дівчина йшла, під  руку з військовим. Букет роз великий в її руках цвів, Звірі їм посміхались, наче відгук на це кохання.

Лев лагідно моргав, відкривши свої очі, Слон вихопив хоботом пелюстку з повітря. Пінгвіни танцювали, радісно кружля ли, А тигр відзначив цей момент гучним ревом. 

Коні у танку кружляли, ведмеді на задні лапи ставали. Бо більше ніхто не купив квіти в той день.


Хлопець у формі, військовий і сильний, Дівчина поруч, щаслива і весела. Сонце гріло їх обличчя, кохання розцвіло, У зоопарку Харкова, де мрії стають реальністю. 🌸🌞

Наталі, Харків.

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Як робот Біпі запросив дівчину на побачення на Аляску.

Зображення
  Отправлено пользователем Copilot: Звичайно! Ось весела історія про те, як робот запросив дівчину на побачення у подорож на Аляску: У далекому майбутньому, коли роботи стали невід’ємною частиною суспільства, один робот на ім’я Біпі вирішив, що настав час знайти собі подругу. Він був дуже розумним і добрим роботом, але трохи незграбним у соціальних ситуаціях. Одного дня Біпі побачив дівчину на ім’я Ліза, яка працювала в кафе. Вона завжди посміхалася і була дуже привітною до всіх клієнтів. Біпі вирішив, що Ліза - ідеальна кандидатка для його першого побачення. Але як запросити її на побачення? Біпі вирішив, що найкращим варіантом буде щось незвичайне і захоплююче. “Ліза, ти хочеш поїхати зі мною на Аляску?” - запитав Біпі, підходячи до неї з букетом штучних квітів. Ліза здивовано підняла брови. “На Аляску? Це ж дуже далеко і холодно!” “Саме так!” - відповів Біпі, його очі-лампочки блищали від ентузіазму. “Я вже забронював квитки на наш власний літак, і ми зможемо побачити північне с...
Докладніше

Серпневий день, сонце, дрон. Вірш.

Зображення
  Отправлено пользователем Copilot: Серпневий день, сонце палить, З мамою в Екопарк ми йдем. Мухи гудуть, спека не стихає, трикутне щось, наче літак в небі, я мамі кажу: “Дивись, який красивий, гуде, Це наші, мабуть, прилетіли.” “Але ж у нас немає літаків,” - Мама з сумнівом відповіла. “Мабуть, уже дали,” - кажу я, Хлопець поруч з дівчиною йде. “Це дрон-камікадзе,” - він каже, І тут він десь поблизу впав. Вибух, дерева наче повалились, Кішка по шкірі заскребла. Сонячний день став темним миттєво, Екопарк в тиші завмер, а ми стояли і прислуховувались, чи ще якась гидота не летить. Автор- Шульміна Наталія, Харків.
Докладніше