Ліс йеті

 


" Квантовий прохід на планету йеті. Ліс йеті". Художниця Анна і генерал Александр гостювали у поселенні йетті- спали у гнізді з гілок, а потім йеті Громпус показав їм старовинну печеру, де жили величезні черепахи, а вузький прохід вів у інший світ- це був квантовий прохід що вів на планету йеті. Александр зазирнув у прохід- крізь туман виднівся ліс і місто у вигляді металевих дерев з гніздами у формі капсул. 

Анна та Александр хочуть побачити світ йеті.


Анна: (зітхає) “Александр, ти впевнений, що це безпечно? Якщо ми потрапимо на планету йеті, хто знає, що нас там чекає?” Александр: “Анна, ми ж не можемо пропустити таку можливість! Це неймовірно! Давай відкриємо цей квантовий прохід і дізнаємося, що там є.”


Йеті Громпус веде нас через вузький прохід, і ми опиняємося в іншому світі. Перед нами розкинувся ліс, а дерева виглядали як металеві конструкції з гніздами у формі капсул. Вони були обсаджені світломісячними квітами, що розцвітали вночі.


Анна: “Ого, Александр, подивися на ці дерева! Це як майбутнє, змішане з природою.” Александр: “Так, Анна, це дійсно вражаюче. Але поглянь на ті черепахи! Вони величезні, наче живі танки. І вони рухаються так спокійно, ніби це звичайна річ.”


Ми дісталися до старовинної печери, де черепахи жили. Вони мали великі панцирі, прикрашені візерунками, які нагадували містичні символи. Їхні великі очі спостерігали за нами, і ми відчували, що вони розуміють нас.


Громпус: “Ласкаво просимо на планету йеті! Але, на жаль, вам не можна залишатися тут. Ваш світ і ваші обов’язки чекають вас назад.” Анна: “Дякуємо, Громпус! Ми ніколи не забудемо цю неймовірну подорож.”


Ми повернулися через квантовий прохід, і відчули, що наші серця залишилися на планеті йеті. Але ми знали, що наші обов’язки чекають нас вдома, і ми повернулися до свого світу, зберігаючи спогади про цю незвичайну подорож. 🌌✨

Автор- Шульміна Наталія, Харків.


Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Як робот Біпі запросив дівчину на побачення на Аляску.

Зображення
  Отправлено пользователем Copilot: Звичайно! Ось весела історія про те, як робот запросив дівчину на побачення у подорож на Аляску: У далекому майбутньому, коли роботи стали невід’ємною частиною суспільства, один робот на ім’я Біпі вирішив, що настав час знайти собі подругу. Він був дуже розумним і добрим роботом, але трохи незграбним у соціальних ситуаціях. Одного дня Біпі побачив дівчину на ім’я Ліза, яка працювала в кафе. Вона завжди посміхалася і була дуже привітною до всіх клієнтів. Біпі вирішив, що Ліза - ідеальна кандидатка для його першого побачення. Але як запросити її на побачення? Біпі вирішив, що найкращим варіантом буде щось незвичайне і захоплююче. “Ліза, ти хочеш поїхати зі мною на Аляску?” - запитав Біпі, підходячи до неї з букетом штучних квітів. Ліза здивовано підняла брови. “На Аляску? Це ж дуже далеко і холодно!” “Саме так!” - відповів Біпі, його очі-лампочки блищали від ентузіазму. “Я вже забронював квитки на наш власний літак, і ми зможемо побачити північне с...
Докладніше

Серпневий день, сонце, дрон. Вірш.

Зображення
  Отправлено пользователем Copilot: Серпневий день, сонце палить, З мамою в Екопарк ми йдем. Мухи гудуть, спека не стихає, трикутне щось, наче літак в небі, я мамі кажу: “Дивись, який красивий, гуде, Це наші, мабуть, прилетіли.” “Але ж у нас немає літаків,” - Мама з сумнівом відповіла. “Мабуть, уже дали,” - кажу я, Хлопець поруч з дівчиною йде. “Це дрон-камікадзе,” - він каже, І тут він десь поблизу впав. Вибух, дерева наче повалились, Кішка по шкірі заскребла. Сонячний день став темним миттєво, Екопарк в тиші завмер, а ми стояли і прислуховувались, чи ще якась гидота не летить. Автор- Шульміна Наталія, Харків.
Докладніше

Букет роз великий. Вірш про кохання.

Зображення
  Отправлено пользователем Copilot: У зоопарку Харкова, в сонячний день,  Дівчина йшла, під  руку з військовим. Букет роз великий в її руках цвів, Звірі їм посміхались, наче відгук на це кохання. Лев лагідно моргав, відкривши свої очі, Слон вихопив хоботом пелюстку з повітря. Пінгвіни танцювали, радісно кружля ли, А тигр відзначив цей момент гучним ревом.  Коні у танку кружляли, ведмеді на задні лапи ставали. Бо більше ніхто не купив квіти в той день. Хлопець у формі, військовий і сильний, Дівчина поруч, щаслива і весела. Сонце гріло їх обличчя, кохання розцвіло, У зоопарку Харкова, де мрії стають реальністю. 🌸🌞 Наталі, Харків.
Докладніше