Анна і генерал конттрозвідки частина2.

 Все имена и ситуации выдуманы с помощью GPT-4 чат. Анна і генерал. Глава 2.

"Xsensible alternative

verification on society, establishment for my mind, for resvel and acpltive". 

"La principes nobless

In veryty fables

in verse, my Schwalbe."

Під час розмови з художницею генерал не забував і про справи. Він спостерігав за повідомленнями на телефон, які йому присилали агенти. "In line currently utecated unavialable, Karol in Wraith", що обозначало, це був шифр, що обозначало, що вредний профессор вузу, завербованний россійськими спецслужбами для відсліжування  точок ,де працює ППО Харкова, і для винюхування секретних воєнних технологій, сів у свій старенький автомобіль і їде до парку, де у нього була зустріч з россійським шпигуном. Шифр був обраний самим Александром із гумором. Адже всім було відомо що профессор мріяв про Rolls Roys Wraith і по здогадкам спецагентів саме через страсть до дорогих автомобілів і ввязався в цю нещасну для нього пригоду - звязок з росіянами. 

Генерал не довго думаючи, спитав у дами телефончик, та відправився у засідку- а саме, засів у кущі роз з біноклем і своїм улюбленим помічником , який дуже спритно бігав, і завди допомагав йому.

   Генерал контррозвідки України, Олександр, стояв серед високих дерев, прихований від поглядів невидимістю. Його помічник, капітан Віктор, стежив за кожним рухом на території парку. Це було небезпечне завдання, але вони обидва знали, що від цього залежить безпека України.

Російські шпигуни, які відомі своєю безжальністю, зустрічалися з професором вуза, доктором Сергієм Івановичем, щоб обговорити новітні військові технології. Цей професор був генієм у своєму роді, і його розробки могли змінити хід війни.

Александр і Віктор слідкували за зустріччю здалеку, використовуючи бінокль. Вони бачили, як професор показував схеми, розповідав про нові ракетні системи та кіберзброю. Російський спецагент, капітан Ігор, виглядав нервовим, але він був відданий своєму завданню.

Александр знали, що їм потрібно дізнатися більше. Вони вирішили підійти ближче. Віктор відправився на пошук інших входів у парк, а Олександр вирушив до професора.

Професор був занурений у свої роздуми, коли Олександр підійшов до нього. “Добрий день, докторе Іванович,” сказав він, відігнувши капелюха. “Можливо, ви не помітили мене, але я бачив вашу зустріч.”

Доктор Іванович здивовано підняв брову. “І хто ви такий?” запитав він.

“Генерал контррозвідки України,” відповів Олександр. “Ми цікавимося вашими розробками, і тим, як классно ви спілкуєтесь з росіянами. Якщо ви згодні, ми можемо поговорити про співпрацю.”

Доктор Іванович поглянув на Олександра, а потім на Ігоря, який підійшов ззаду. “Цікаво,” сказав він. “Я так розумію у мене не має вибору?”

“Накоїли справ- тепер прийшов  час відповісти.” відповів Олександр. “Україна потребує нових технологій, щоб захистити себе, і ви будете співпрацювати так, щоб ми могли схопити і обеззброїти російських агентів- хочете ви цього, чи ні.”

Доктор Іванович посміхнувся. “Добре,” сказав він. “Давайте обговоримо деталі.”

Глава 3: Побачення генерала і Анни: уфологічний форум.

Генерал довго думав- що робити на вихідні- різатися у карти із капітаном Бавовна, який знав багато анекдотів і завжди запрошував на партію у покер приємних дівчат, або проявити себе джентельменом і запросити Анну на побачення. "До того ж - куди запросити таку незвичну дівчину?"- думав він. " У баню- це грубо, на піццу- це просто, у Париж- це дорого, треба щось нове"- розмірковував він. Він подзвонив свому товарищу- моряку і ловеласу. Той його вислухав , відповідь була однозначна- форум уфологів у Римі.

Тому, після роздумів, Генерал Александр Кравченко, відомий своєю відданістю вітчизні та військовою майстерністю, а також тим, що цінував жіночу красу, запросив Анну на захоплюючий вікенд у Римі. Це був не просто відпочинок, але й можливість для гостей фестивалю по уфології зануритися в світ незвіданих та незвичайних явищ.

Фестиваль уфології відбувався в старовинному парку Вілла Боргезе, де відомі дослідники, ентузіасти та просто цікаві люди зібралися, щоб обговорити загадкові події, незвичайні спостереження та відкриття.  Всі вони були у костюмах інопланетян, генерал надягнув шлем з антеннами, а дівчина-  сріблясте плаття. Генерал Кравченко та Анна прибули на фестиваль, облаштувавшись в затишному готелі біля парку.

Перший день фестивалю розпочався з лекцій від провідних уфологів. Професор Вікторія Маркевич розповіла про свої дослідження над незвичайними світловими явищами в небі, а капітан Василь Литвиненко поділився своїми спостереженнями над дивними об’єктами, які з’являлися на радарах військових літаків.

Після лекцій гості фестивалю розділилися на групи та вирушили на нічні спостереження. Генерал Кравченко та Анна приєдналися до групи, яка вирушила на вершину гори Пінчіо, звідки відкривався чудовий вид на Рим. Під час спостережень вони помітили дивний світловий об’єкт, який рухався над містом. Це було щось неймовірне, і гості фестивалю залишилися вражені. " Дивись, це космічний корабель, знімай скоріш"- вскрикнула Анна і показала пальцем у небо на тарілку. Генерал тут же вихопив свій запасний фотоаппарат із каблука черевику і зробив декілька знімків. Ці знімки перемогли згодом на конкурсі, як і костюм генерала з зеленими ріжками.

На наступний день генерал Кравченко та Анна відвідали виставку артефактів, пов’язаних з уфологією. Серед них були дивні камені, метеорити та зображення незвіданих об’єктів. Професор Маркевич розповіла про теорії, які пояснюють ці явища, а генерал Кравченко задавав питання та висловлював свої думки.

Вечір завершився гала-вечіркою, де гості фестивалю обговорювали враження та ділилися своїми спостереженнями. Генерал Кравченко та Анна відчували, що цей вікенд не тільки розширив їхні знання про уфологію, але й зблизив їх. 03.05.2024. Автор- Шульміна Наталія.