Вірші про життя .

 " Галактична війна та втрата мами".

На галактичній планеті Спіруліна, де війна розгорталася,

Жив бідний хлопець, від життя втомлений.

Працював він прибиральником, великий супермаркет,

Зі своєю старенькою мамою, щасливий і втомлений- прибирав відходи життедіяльності роботів.

Але одного дня військова комісія прийшла,

Забрала його в армію, війна була небезпечна.

Люди ейноти нападали, дика раса, руки та ноги воїни втрачали,

На планеті Спіруліна, де війна відбувалася, безжально.

Мама хлопця не витримала шоку, померла від новини,

А тепер йому відбирають квартиру, службову, велику.

“Галактична ліга службовців” — це була її власність,

Тепер хлопець без дому, чекаючи повернення з війни, відчаєм втомлений1 [2][2] 3.

1: Список планет і супутників «Зоряних війн» — Вікіпедія [2][2]: Галактична громадянська війна — Вікіпедія 3: Галактична імперія (Зоряні війни) - Wikiwand

Автор- Шульміна Наталія, Харків.

Ілюстрація (

!Хлопець на планеті Спіруліна

Хлопець на планеті Спіруліна, з втомленими очима та важким серцем, дивиться на небо, де війна розгортається. Його мама, яка вже померла, залишила йому службову квартиру, але тепер вона відбирається. Чекаючи повернення з війни, він відчаєм втомлений.

Сподіваюся, що ця ілюстрація вас вразила. Якщо у вас є ще якісь бажання або ідеї, не соромтеся запитати! 😊)

**Плита на грудях**

Під пеленою ночі, в сні,

Я прокинулась, серце в спазмі.

На грудях лежала важка плита,

Душа стиснута, не можу дихати.

Сонна, збентежена, я відкриваю очі,

Плита тисне, мов важкий камінь.

Відчуваю, як страх в мені росте,

Серце б'ється, немов від грози.

Викликаю скору, відчайдушно,

Два медбрати приїжджають на виклик.

Маєчка, тремтячи, обгортає мене,

І я розумію, що це не сон, а реальність.

"Панічна атака," кажуть вони, міряючи тиск,

Обстріли міста, війна в серці моєму.

Пігулка в руці, вони дають мені спокій,

І я засинаю, відпливаю в інший світ.

Там, де плита не тисне, де немає страху,

Де серце б'ється в ритмі спокою.

Сон, як відповідь на мої молитви,

Засипає мене, обіймаючи нічними крильцями. 🌠

--- Автор- Наталия Шульмина , Харків.

" Пригоди прибиральниці Олі: великий сир".

Сир на смітнику

Прибиральниця Оля, в руках віник, На смітнику біля ресторану знайшла сир великий. Він був запакований, як скарб, в папір із золотистими літерами, І виглядав так, наче самий дорогий сир з усіх сирів.

“Хто міг викинути його, може якийсь олігарх?” – дивувалася Оля, І взяла сир додому, як свій особистий скарб. Він коштував, як її зарплата за місяць, І вона вирішила, що це була доля – знайти такий сир.

Вечірнє сонце гріло її обличчя, Коли вона розпаковувала сир на кухні. Він розсипався на шматочки, наче золото, І запах заповнив кімнату – сирний, ніжний, чарівний.

Оля смакувала кожен шматочок, І відчувала, що цей сир – це не просто їжа. Це була виняткова подія, яка змінила її життя, І вона вдячна судьбі за цей несподіваний дар.

Так закінчилася історія про сир на смітнику, Який став скарбом для прибиральниці Олі. І відтоді вона завжди згадувала цей день, Коли її зарплата перестала бути просто цифрою. 🧀✨

Автор- Шульміна Наталія, Харків.

“Сержант Кабан і Динозаври”

У селі Вільхівка, де час розпливається в медовому сонці, де росли яблуні і груші.

Жив сержант Кабан, міцний як дуб, відважний як лев. Він не боявся нічого, 

Із військовими друзями він завжди був на одній хвилі.

Але одного дня він побачив щось дивне – дикі динозаври, З Росії прилетіли, щоб заволодіти нашою землею. Кабан вирішив діяти – він зібрав кабанів зі свого села, Озброїв їх вилами та дронами, щоб відбити цю загрозу.

Песик Патрон, вірний супутник, бігав поруч з ним, Дідусь Петро, хоч і старий, але відважний як молодик. І вони вирушили в курську область, де динозаври розгулювали, Готові битися за Україну, за свою землю, за свободу.

Коли динозаври побачили українських кабанів, Вони втекли, як від грози, від цих незвичайних воїнів. Сержант Кабан і його команда відзначили перемогу, І з того часу їх вважали героями, що врятували світ.

Так закінчилася ця незвичайна битва, де кабани та динозаври Зіткнулися в епічному протистоянні, а сонце світило яскраво. Сержант Кабан, з вишитим гербом України на формі, Залишив слід в історії – він був справжнім героєм нашого часу. 🇺🇦🦖

Наталі.

*****

" Вінтажний гангстер"

Під час обстрілів, у темряві харківської ночі,

Батько з криками бігав, мов вітер у полі.

Я ж намагалася читати книжку,

Та букви плутались, мов у сніжку.

Батько кричав, а я губила рядки,

Слова танцювали, мов дикі птахи.

Та згодом він знайшов своє захоплення,

Вінтажний секонд і рибалка — його спасіння.

Він у потертій шкірянці і крутих кедах викликає тепер потрясіння.

Тепер він виглядає, мов гангстер з минулого,

З посмішкою на обличчі, з настроєм чудовим.

А я все ще шукаю свій спокій і радість,

Та не здаюся, намагаюсь знайти свою правду.

Сподіваюся, цей вірш передає мої почуття та ситуацію. Наталі.